Місія 6: «Архітектура Ворога»

🥾 Першокурсник (рівень 1 → оцінка «3»)

Зроби буквально те, що написано нижче — цього достатньо для проходження автотестів рівня 1.

📦 Ланцюг. Рівень 1 самодостатній і живе в цьому репозиторії — enemy_architecture/; ЛР4–ЛР5 для нього не потрібні. Рівні 2 і 3 — у твоєму vtfk-sid: гарнізон переїжджає в модуль core/sidkit/src/guard.rs того самого crate, де вже живе logscan минулої ночі. У ЛР7 ці два модулі працюватимуть разом: logscan читає журнал, guard каже, що в ньому за стан.

Етапи йдуть по одному: зробив — постав «вийшло» — і ранер перекине тебе на наступний. Стрілки ← → на клавіатурі, свайп на телефоні, «усі» — щоб побачити всі чотири одразу. Місце запам'ятовується: закриєш ноутбук — повернешся туди ж.

⚙️ Магістр (рівень 2 → оцінка «4», захист)

Дві версії умови. A — на своєму ядрі: створи в crate з ЛР4 модуль core/sidkit/src/guard.rs (pub mod guard;), перенеси туди NodeState, GuardNode і describe з рівня 1 і додай impl GuardNode уже там — поруч із logscan минулої ночі. Так гарнізон ворога стає частиною ядра, а не окремою іграшкою. B — на референсі: якщо свого core/sidkit/ немає, візьми знімок vtfk-sid-reference@after-lab05 — crate і logscan там уже на місці. Оцінка однакова.

Додай impl GuardNode з методами, що коректно обробляють усі варіанти вхідного стану через match, без unreachable!() як основної логіки:

impl GuardNode {
    fn escalate(&mut self) {
        self.state = match &self.state {
            NodeState::Idle => NodeState::Alert(10),
            NodeState::Alert(level) => NodeState::Alert((*level + 20).min(100)),
            NodeState::Locked(code) => NodeState::Locked(code.clone()),
        };
    }

    fn lock(&mut self, code: String) {
        self.state = NodeState::Locked(code);
    }
}

І продемонструй перехід у main, узявши стартовий рівень тривоги за таблицею варіантів (підстав своє число замість 10):

fn main() {
    // стартовий рівень тривоги — за таблицею варіантів (N % 4)
    let mut node = GuardNode { id: "PX-01".into(), state: NodeState::Alert(10) }; // підстав свій варіант
    node.escalate();
    println!("{}", describe(&node)); // рівень підвищився на 20 (з обмеженням 100)
}

Захист: усно поясни, чому escalate() з уже заблокованого вузла лишає його заблокованим (а не "розблоковує" непомітно), і чому рівень тривоги обмежений .min(100). Готуйся за СРС 11 — вона зроблена саме під цей захист.

Допуск. На захист рівня 2 С.І.Д. не пускає без трьох предметних зауваг до чужої роботи № 5 — issue або коментар у репо завдання. Кого читати: той, чий номер у списку на 6 більший за твій, по колу. «Все ок» не приймається: «Скажи, що саме не так і чому, ранере. Читати чужий код — половина вміння».

🏆 Легенда Коледжу (рівень 3 → оцінка «5», розширення)

Ті самі дві версії: A — сенсори додаєш у свій core/sidkit/src/guard.rs, і sensor_summary стає публічною функцією ядра; B — від знімка vtfk-sid-reference@after-lab05, у файлі рівня 1. Оцінка однакова.

Додай вкладену структуру сенсора й безпечно обробляй два рівні вкладеного Option без unwrap(). Спершу оголоси нові структури:

struct SensorReading {
    value: f64,
    ts: u64,
    // Другий рівень відсутності: показник є, а дані калібрування можуть бути відсутні.
    calibration: Option<Calibration>,
}

struct Calibration {
    offset: f64,
}

Потім додай поле до вже наявної структури GuardNode (НЕ оголошуй її вдруге — другий struct GuardNode дасть помилку E0428 "defined multiple times"):

struct GuardNode {
    id: String,
    state: NodeState,
    sensor: Option<SensorReading>, // <-- нове поле
}

⚠️ Щойно ти додаси поле sensor, усі наявні літерали GuardNode { ... } перестануть компілюватися з помилкою E0063 "missing field sensor". Онови кожен із них, дописавши sensor: None — це три конструктори в тесті describe_reports_state (idle, alert, locked) і твій демонстраційний GuardNode у main з рівня 2. Наприклад:

let idle = GuardNode { id: "PX-01".into(), state: NodeState::Idle, sensor: None };

Тепер обробляй обидва рівні Option явно, кожен своїм match:

fn sensor_summary(node: &GuardNode) -> String {
    match &node.sensor {
        // перший рівень: чи є взагалі показник сенсора
        Some(reading) => {
            // другий рівень: чи є дані калібрування — теж без unwrap()
            let calib = match &reading.calibration {
                Some(c) => format!(", калібр {:+.1}", c.offset),
                None => String::new(),
            };
            if reading.value > 90.0 {
                format!("КРИТИЧНО: {:.1} о {}{}", reading.value, reading.ts, calib)
            } else {
                format!("Показник {:.1} о {}{}", reading.value, reading.ts, calib)
            }
        }
        None => "Сенсор не підключений".to_string(),
    }
}

Пастка: unwrap() на кожному рівні вкладеного Option компілюється й навіть іноді "працює" на тестових даних — але це та сама "порожнеча", яку миттєво ловить ТехНова. Обробляй кожен рівень явно, включно з граничним випадком (наприклад, value за межами фізично можливого діапазону).